Українські народні пісні на вулицях Лейпцига?
Дивовижно, але реально. Особливо зараз, коли Україна переживає найтрагічніші події в своїй історії з моменту відновлення Незалежності. Мільйони жінок і дітей були змушені покинути свою Батьківщину через знищення українських міст ракетними обстрілами, бомбами, градами і холоднокровними росіянами, які розстрілюють беззбройних мешканців впритул і по-звірячому знущаються навіть над немовлятами.
Українці та українки стримують російську навалу вже 8 років з моменту вторгнення на сході України та анексії півострова Крим. 24 лютого 2022-го року Росія розпочала повномасштабну війну проти України і останні 3 місяці країну підтримує цілий світ в боротьбі за демократію та свободу, в боротьбі за майбутнє не тільки України, а й усієї Європи.
Сьогодні будь-яка підтримка і допомога важливі, як ніколи, аби вистояти, звільнити свої території з-під окупації і врятувати якомога більше людей.
Одним з небайдужих до чужої біди став Юліуш Меєр - волонтер Європейського Корпусу Солідарності від партнерської організації НатурКультур, Німеччина. Останні 5 місяців до 24-го лютого хлопець був на проєкті неформальної освіти та розвитку платформи сталого розвитку "Еко-Центру Стіна" і проживав в Україні, місті Вінниця, однак через жахливі події був змушений передчасно припинити свою діяльність і повернутись додому в Лейпциг та навіть за тисячі кілометрів від війни Юліуш знайшов спосіб, як допомагати постраждалим і нести у світ українську культуру.
"Коли почався напад на Україну, я хотів щось робити, щоб допомагати Україні. Не мусив довго думати, бо вже протягом багатьох років займався діяльністю, яка приносила мені заробіток і я пожертвував гроші. Ця діяльність – це грати музику на вулиці і мій інструмент – акордеон. До того ж, всі мої улюблені композиції на акордеоні є українськими народними піснями.
Батьки Юліуша ще змалечку виховували юнака в любові до слов'янської культури, організовуючи багато тематичних проєктів. Спочатку хлопець познайомився з польською народною творчістю, оскільки його батько родом з Польщі, Юліуш з дитинства вивчив чимало фольклорних пісень. Згодом відкрив для себе й українські традиції, особливо припала до серця музика. Коли майбутній волонтер був ще підлітком, мати навчила його грі на акордеоні і з того часу він сам почав виконувати улюблені композиції.
Як гарно: Українська народна музика звучить через вулиці Лейпцига та спонукає людей зробити пожертву для України. І жертвують непогано. Через кілька днів, я навіть поставив знак перед собою з описом «Пожертви для України», а тоді до мене підійшов чоловік, який розпізнав пісню «Підманула» і після того, як я розповів йому на що точно будуть використані ці гроші, він дав мені 50€.
Кошти, які було зібрано під час вуличних концертів, Юліуш направив на закупівлю життєво-необхідних ліків для України. А одного разу навіть вдалось зібрати на дрон, який використовували для розвідки волонтерами територіальної оборони.
Без сумніву, ще одним плюсом цієї діяльності є те, що українська культура стає відомішою. «Ой на горі, та й женці жнуть», «Засвіт встали козаченьки» або «Маруся раз, два, три!» - це такі гарні пісні і вони показують красу українського фольклору. Зараз дуже важливо показати світу, що Україна – це більше ніж війна і я радий що можу поширити це повідомлення через музику."
" Україна - це більше, ніж війна." - Здається, це одне з найкращих звернень до світу сьогодні. І те, що про це говорить молодь за кордоном, має велику вагу. Україна обов'язково переможе і музика лунатиме під мирним небом.
Дякуємо кожному, хто